Поетична творчість Ліни Костенко

На поетичному Олімпі України серед інших славних імен уже багато років і навіть десятиліть живе “нерозгадане чудо”, “неймовірний птах”, “казка казок”, “голос народу”, “пілігрім вічності”, “і мудра, і дитя”, котра нічим не осквернила душу - Ліна Костенко. Такими словами відкрила засідання літературної вітальні вчитель літератури Костянтинівського ЗО Христина Павлівна Нагачевська. 19 березня 2019 року учні 11 класу провели  чергове засідання.  Тема зустрічі : « Поетична творчість Ліни Костенко» та  присвячена   Дню народження поетеси. Епіграфом стали рядки із поезії: «Страшні слова, коли вони мовчать…», які актуальні і в наш час.

До засідання  вітальні учні готувалися самостійно. Твори, які представили  - вибирали на свій розсуд і смак. Одна за одною перегорталися сторінки біографії поетеси.  Дмитро Кузьмич майстерно розкрив тему вірша « Хай буде легко. Дотиком пера», який  належить до перших спроб поетеси. Це філософський етюд про пам’ять, почуття, відчуття існування, в якому перемішалися чорне й біле, добро й зло. Людині потрібне інколи не лише солодке, а й гірке, не лише світле, а й темне, щоб більше поцінувати те добре, світле, що є. А  Максим Кравченко сподобав  «Доля», яку із особливою виразністю доніс до присутніх;

« Я вибрала долю собі сама.

І що зі мною не станеться, -

У мене жодних претензій нема

До долі моєї обраниці».

Олександра Гончаренко читав  « Життя  іде і все без коректур …» ідея якого  : в житті не буває чернеток, його неможливо переписати,  це  розповідь про швидкоплинність людського життя.

Далі звучала тема Великої Вітчизняної війни, яка займає особливе місце у творчості Ліни Костенко. Виразно читали вірші цієї тематики Світлана Корсун, Валерій Гупало: « Тут обелісків ціла рота», «Пастораль ХХ сторіччя».

Про печальну музу поетеси  розповів нам Олексій Заверуха:

«Ти знов прийшла, моя печальна музо.

Не бійся, я не покладаю рук.

Пливе над світом осінь, як медуза.

І мокре листя падає на  брук».

Усіх присутніх полонила своїм виконанням вірша « Біла симфонія снігу» Анастасія Єрмак .

 Тему кохання у віршах « Моя любове, я перед тобою», « А правда  крилатим ґрунту не треба», « Прийшла любов до дівчини в сімнадцять» розкрили учні Єлизавета Рибчинська, Володимир Сікора, Діана Бруслик, Григорій Заверуха, Анастасія Онишкевич.

Завершили захід  поезією «Вже почалось, мабуть, майбутнє» у виконанні Тетяни Ярошенко. Саме вона є  найактуальнішою для майбутніх випускників . Сподіваємося , що вони  візьмуть  за гасло  для себе такі слова поетеси:

«Вже почалось, мабуть, майбутнє.

Оце, либонь, вже почалось.

Не забувайте  незабутнє,

Воно вже інеєм взялось.

І не знецінюйте коштовне,

Не загубіться у юрбі.

Не проміняйте неповторне

На сто ерзаців у собі.

Твори поетеси не лише цікаві та влучні, а й глибоко актуальні,   підсумувала  вчитель літератури . Уже багато років вона залишається справжнім борцем з неправдою, показовістю, пристосуванством, а зброя її – твори. Вона вміє зачепити, змусити думати, мріяти та діяти. Твори Ліни Костенко перекладені англійською, білоруською, естонською, італійською, німецькою, словацькою та французькою мовами.    Тож давайте гордитися тим, що нам судилося жити в одну епоху з нею.

Заступник директора з виховної роботи                       Ірина Бігун