Гостини у народної майстрині
Гостини у народної майстрині
Дітвора Костянтинівського закладу повної загальної середньої освіти з головою поринула в літо. Це найпрекрасніша пора, яку діти завжди з нетерпінням чекають.
Головне завдання для малечі – чудово відпочити і набратися нових сил та позитивних емоцій. В пришкільному таборі «Веселка» створено всі умови задля гармонійного, творчого, інтелектуального та фізичного розвитку маленьких особистостей. Цього року табір має народознавчий напрям.
У понеділок, 3 червня, цікаво пройшов День рідного краю. Діти побували в усіх куточках рідного села, познайомилися з майстрами нашого краю, розвивали свої творчі здібності. А вихованці загону «Капітошка» провели зустріч із майстринею Надією Володимирівною Федоренко.
Привітно зустріла бабуся Надя діток у своєму затишному дворі. І повела розповідь про своє захоплення - вишивання.
Надія Федоренко почала дружити з голкою та ниткою ще у школі. Але рукоділля довелось відкласти – почалось доросле життя, важка робота в колгоспі, сім'я, разом з чоловіком Володимиром виховували 4 дітей.
Шкільне захоплення дало про себе знати лише тоді, коли жінка вийшла на пенсію. Тоді з’явилось чимало вільного часу для творчості.
Першими роботами, створеними руками Надії Володимирівни, стали рушники. Їх вона вишивала для своїх дітей та рідних. Потім почала вишивати картини. Спочатку нитками, а згодом стала вишивати бісером. Першими картинами Надії Володимирівни стали ікони. Їх у будинку вишивальниці чимало. Для святих образів жінка створила своєрідний іконостас.
Серед робіт рукодільниці також багато пейзажів і квітів. Особливо любить вишивати маки. Загальну кількість картин, вишитих майстринею, важко підрахувати: їх близько ста полотен. Картини, вишиті Надією Володимирівною, неодноразово бували на різних виставках, їх знають не лише костянтинівці.
Зараз Надія Володимирівна працює над новою пейзажною картиною, яку їй подарувала старша онучка Юлія.Також вона має великі плани: вишити кілька ікон для своїх дітей та одягнути всю сім’ю у ексклюзивні вишиванки. Останню справу пані Надія вже розпочала. Яскраві сорочки з українськими орнаментами вже мають онучки майстрині. Для себе розшила бісером сукню.
Діти запитали, чи продає майстриня свої роботи. На це бабуся Надя їм відповіла: «Мої картини – це мої діти. Як я можу їх продати? Над ними стільки працюєш, у кожну вносиш частинку душі». Свої творіння жінка дарує близьким та рідним.
Для свого захоплення пані Надія не жаліє ані сил, ані коштів. Нитки купує лише «муліне» – французького виробництва. А бісер – чеський.
«Усі свої роботи я дуже люблю, адже створюю їх із душею. Коли я вишиваю, то у мене перестає боліти голова, стає легше на серці», – зізнається пані Надія.
Надовго запам’ятаються дітям гостини у бабусі Наді. Адже вона не тільки вправна майстриня, а й чудова господиня. Ознайомлення з виставкою своїх робіт жінка закінчила за солодким столом, який накрила спеціально для маленьких екскурсантів.
Наталія Новохижня,
Наталія Вернигора
Вихователі загону «Капітошка»
пришкільного табору «Веселка»
Костянтинівського ЗПЗСО
